БУДИСАВА

Католїцки теметов ше находзи на концу Желєзницкей улїци. Трима ше же то найстарши теметов у Будисави и же настал после формованя валала, 1884. року.  На тим теметове по 1905. рок ховани припаднїки шицких вироисповиданьох. Од 1905. року на Католїцким теметове ше ховаю лєм католїки и Українци грекокатолїцкей вири. Єврейски теметов у рамикох Католїцкого, на заходним концу парцели, алє памятни ознаки щезли и нє видлїви вецей.

 

Православни теметов ше находзи на початку Войводянскей улїци, з лївого боку драги до Качу. Теметов иснує од 1946. року. На тим теметове ше ховаю Серби православней вири, атеисти и адвентисти. Ту поховани и єден росийски ґенерал хтори умар пред Другу шветову войну. Реформатски теметов ше находзи у Улїци Доже Дєрдя и обрацени є ґу польом. Теметов настал 1906. року и активни є и нєшка. Реформати ше скорей ховали на Католїцким теметове.

Нємецки еванґелїцки теметов тиж у Улїци Доже Дєрдя. Трима ше же тот теметов настал 1906. року (виглєдованє Ґаламбош Ласла зоз Будисави). После Другей шветовей войни Нємци ше нє ховаю на тим теметове, хторе и з велькей часци и знїщене.

 

Мадярско-нововирски теметов ше находзи у Улїци Доже Дєрдя, обрацени є ґу польом и оддалєни є од Нємецкого и Реформатского теметова. Општинске поглаварство Будисави купело 1906. року 72 ари жеми за Назаренски теметов. На тим теметове ше ховаю найвецей Мадяри-назарени. То найменьши теметов у Будисави. Предпоставя ше же хованя почали 1907. року.